Секторні траєкторії до 2030 і 2035 року

Цей розділ продовжує центральну модель сценаріїв і переходить від агрегованої логіки до секторних траєкторій. Його завдання — показати, як три публічні сценарії змінюють енергетику, металургію, хімію, машинобудування, будівництво, агропереробку, логістику, людський капітал і фінансово-бюджетний контур до 2030 і 2035 років.

Перший розділ пояснив метод і прогнозну логіку. Другий розділ зафіксував стартову позицію України у 2026 році. Третій розділ став центральною моделлю сценаріїв. Цей розділ не повторює ці частини. Він поглиблює їх через сектори: де саме формується шокова стійкість, де виникає інерційне відновлення, де відкривається трансформаційний виграш.

Секторна траєкторія в цьому розділі читається через вісім елементів: стартова позиція, ключові обмеження, шоковий сценарій, інерційний сценарій, трансформаційний сценарій, видимий результат до 2030 року, структурний результат до 2035 року і критичні передумови. Така структура потрібна, щоб кожен сектор був порівнюваним із іншими й водночас зберігав власну економічну логіку.

Енергетика є горизонтальною умовою для всіх промислових сценаріїв. Вона визначає ритм виробництва, собівартість, можливість виконувати контракти, роботу водоканалів, транспорту, будівельних майданчиків, агропереробки та критичної інфраструктури. У 2026 році енергетичний сектор працює як система стійкості: генерація, мережі, імпорт, ремонти, резервне обладнання і управління попитом разом підтримують економіку під постійним ризиком атак.

IEA підкреслює, що електроенергія, мережі та інвестиції стали одним із ключових обмежень глобального економічного зростання [1]. Для України цей висновок має прямий промисловий зміст: енергетика є умовою виробництва, а не окремим сектором поруч із промисловістю. У січні 2026 року імпорт електроенергії до України досяг 894,5 ГВт·год і став найвищим місячним показником від запуску нового ринку електроенергії [2]. Це показує, що імпортний коридор уже працює як елемент стійкості.

Головні обмеження енергетики — пошкодження генерації і мереж, висока потреба у ремонтах, ціновий тиск на бізнес, ризик нових атак, складність швидкого відновлення великих енергетичних об’єктів і нестача довгого капіталу. Енергетика також має тарифний вимір: якщо промисловий споживач не бачить прогнозованої ціни й стабільного постачання, він відкладає інвестиції або працює з нижчим завантаженням.

У шоковому сценарії енергетика концентрується на мінімальній безперервності. Пріоритетом стають ремонти, імпорт, мобільні рішення, резервне обладнання, захист вузлів і аварійне управління попитом. Промисловість отримує енергію, але часто не в тому режимі, який потрібен для повного завантаження. Висока собівартість, ризик перерв і короткий горизонт планування знижують ефект від відбудовчого попиту.

В інерційному сценарії енергетика поступово стабілізується. Імпортний коридор, ремонти, міжнародна допомога і часткові інвестиції зменшують гостроту дефіциту. Промисловість планує більше виробництва, але енергоємні сектори все ще відчувають тарифну невизначеність і ризики пошкоджень. Відновлення є реальним, проте воно не створює повноцінного енергетичного коридору для промислового розгону.

У трансформаційному сценарії енергетика переходить від режиму ремонту до режиму промислової спроможності. Генерація, мережі, імпортна спроможність, розподілені рішення, промислові енергоконтракти, прогнозовані тарифи й енергоефективність створюють умови для довших виробничих циклів. Це підвищує завантаження металургії, хімії, будматеріалів, машинобудування й агропереробки.

До 2030 року в енергетиці має бути видно, чи країна створила мінімально передбачуваний виробничий коридор: стабільніший імпорт, ремонти, резервне обладнання, кращий режим для промисловості. До 2035 року результат має бути структурним: відновлена й модернізована генерація, стійкі мережі, промислові контракти, краща тарифна передбачуваність і нижчий ризик простоїв.

Критичні передумови — захист і ремонт енергетичних об’єктів, імпортна спроможність, фінансування мереж, промислові енергоконтракти, резерви обладнання, тарифна передбачуваність і енергоефективність підприємств.

Металургія стартує з низької, але стратегічно важливої позиції. Вона втратила частину активів, працює з високими енергетичними й логістичними витратами, залежить від експорту і стикається з європейським вуглецевим регулюванням. Водночас металургія залишається критичною для відбудови, експорту, машинобудування, будівельних матеріалів і податкової бази.

World Steel Association дає зовнішній контекст попиту на сталь [3]. Для України це важливо, тому що внутрішня відбудова не є єдиним ринком: металургія також залежить від європейського попиту, логістики й доступу до конкурентного енергетичного ресурсу. CBAM формує нові правила для енергоємного експорту до ЄС, тому вуглецева інтенсивність стає частиною конкурентності [4].

Ключові обмеження металургії — доступна енергія, логістика, експортні маршрути, CBAM-модернізація, капітал, безпека активів і попит на сталь у відбудові. Якщо енергія дорога, логістика ризикова, а модернізація відкладена, сектор залишається у режимі збереження ядра. Якщо ці умови поліпшуються разом, металургія може стати одним із джерел трансформаційного виграшу.

У шоковому сценарії металургія працює нижче потенціалу. Пріоритетом стає збереження діючих майданчиків, робочих місць, експорту там, де це можливо, і постачання для критичної відбудови. Висока енерговартість, нестабільна логістика та регуляторний тиск обмежують модернізацію. Сектор дає державі певний експортний і податковий ресурс, але не запускає широкий інвестиційний цикл.

В інерційному сценарії металургія частково відновлює експорт і внутрішній попит. Відбудова створює попит на металоконструкції, арматуру, прокат і суміжні продукти. Частина підприємств модернізується, але інвестиції залишаються вибірковими. CBAM і енергетика продовжують тиснути на маржу.

У трансформаційному сценарії металургія отримує енергетичний коридор, кращу логістику, доступ до фінансування і програму нижчовуглецевої модернізації. Її роль розширюється: вона постачає відбудову, підтримує машинобудування, нарощує експорт і стає частиною європейського промислового ланцюга. Технологічне оновлення в цьому сценарії є умовою доступу до ринків, а не іміджевим проєктом.

До 2030 року має бути видно, чи металургія вийшла з режиму простої стійкості до режиму вибіркового оновлення: енергетичні контракти, логістичні маршрути, перші модернізаційні проєкти, попит від відбудови. До 2035 року трансформаційний результат означає ширшу модернізовану виробничу базу, вищу частку продукції з доданою вартістю, кращу експортну позицію і нижчий вуглецевий ризик.

Критичні передумови — доступна енергія, логістика, CBAM-ready модернізація, експортні угоди, фінансування CAPEX, стабільний внутрішній попит від відбудови і захист діючих майданчиків.

Хімічна промисловість стартує з глибокої залежності від газу, електроенергії, робочого капіталу, аграрного попиту і логістики. Вона має важливе місце в аграрній продуктивності, критичній хімії, будматеріалах, водоочищенні, промислових реагентах і потенційних нових спеціалізованих продуктах. У 2026 році сектор має низьку стартову спроможність, але високий ефект для суміжних галузей.

Ключові обмеження — газ як сировина і джерело собівартості, ціна електроенергії, оборотний капітал, стан основних активів, безпека виробництв, попит від агросектору, імпортна конкуренція й потреба у технологічному оновленні. Якщо ці обмеження не знімаються, сектор залишається в режимі часткового виробництва і імпортної залежності.

У шоковому сценарії хімія зберігає обмежене виробництво критичних продуктів. Добрива, реагенти, базова хімія і окремі промислові компоненти працюють у режимі дефіциту або високої собівартості. Агросектор отримує дорожчі входи, а промисловість — нижчу доступність реагентів і матеріалів.

В інерційному сценарії частина добрив і базової хімії відновлюється. Попит аграрного сектору підтримує виробництво, але газова та енергетична компоненти залишають маржу нестійкою. Сектор виконує важливу функцію для агро й будівництва, проте не переходить у широку спеціалізовану хімічну траєкторію.

У трансформаційному сценарії хімія отримує газово-енергетичний коридор, доступ до робочого капіталу, попит від агропереробки, будівництва й критичних виробництв. Сектор переходить від виживання в базових продуктах до ширшої лінійки: добрива, реагенти, спеціальна хімія, матеріали для води, енергетики, будівництва та агросектору. Локалізація тут має прямий ефект: менше імпортної залежності і більше внутрішньої доданої вартості.

До 2030 року має бути видно, чи хімія відновила мінімальний цикл добрив, реагентів і базових продуктів. До 2035 року трансформаційна траєкторія означає не лише більший випуск, а й диверсифікацію продуктів, вищу енергоефективність, сильніший зв’язок з агропереробкою і спеціалізованою промисловістю.

Критичні передумови — стабільніший доступ до газу й електроенергії, оборотний капітал, модернізація активів, попит від агросектору, локалізація критичних матеріалів і логістика.

Машинобудування є сектором серійності, інженерної компетенції і технологічного перенесення. У 2026 році воно поєднує кілька різних реальностей: оборонні й ремонтні ніші, окремі цивільні виробництва, втрату частини ланцюгів, кадровий дефіцит, залежність від компонентів і потребу в довгому попиті.

Основні обмеження — кадри, компоненти, енергія, оборотний капітал, стандарти, закупівлі, доступ до обладнання і здатність перейти від одиничних виробів до серійності. Без прогнозованого попиту машинобудування залишається фрагментованим. З прогнозованим попитом воно може стати промисловим мультиплікатором.

У шоковому сценарії машинобудування зосереджується на ремонті, оборонних потребах, окремих вузлах і коротких виробничих серіях. Підприємства зберігають компетенції, але не формують широкої цивільно-промислової бази. Дефіцит кадрів і компонентів обмежує масштаб.

В інерційному сценарії з’являються окремі виробничі вузли: обладнання для енергетики, транспорту, агро, будівництва, ремонту інфраструктури. Державний і донорський попит підтримують певну серійність, але локалізаційні критерії і підготовка постачальників недостатні для швидкого розгортання.

У трансформаційному сценарії машинобудування отримує довший попит через закупівлі, стандарти, локалізацію і оборонно-цивільні технологічні spillovers. Серійність стає ключовим словом: енергетичне обладнання, транспортні компоненти, будівельна техніка, агропереробне обладнання, системи для логістики, ремонтні й виробничі платформи. Праця, інженерна освіта і доступ до компонентів стають такими ж важливими, як фінансування.

До 2030 року має бути видно, чи закупівлі й донорські проєкти створили довший попит для локальних виробників. До 2035 року трансформаційний результат означає серійні виробничі лінії, постачальницькі мережі, стандарти, експортні ніші й сильніший зв’язок між освітою, R&D та підприємствами.

Критичні передумови — державні закупівлі з промисловим ефектом, інженерні кадри, локалізація компонентів, доступ до обладнання, стандарти, приватний капітал і стабільні замовлення.

Будівництво має найбільш прямий зв’язок із відбудовчим попитом. Пошкодження житла, транспорту, енергетики, соціальної інфраструктури й промислових об’єктів створюють довгий ринок робіт. RDNA5 оцінює загальні потреби відновлення і реконструкції України майже у 588 млрд дол., із найбільшими потребами у житлі, транспорті, енергетиці та інших базових системах [5].

IFC окремо підкреслює роль приватних інвестицій, інноваційних і сталих матеріалів для модернізації української будівельної галузі [6]. Це означає, що будівництво має не лише виконувати роботи, а й створювати локальний матеріальний контур: цемент, бетон, скло, ізоляцію, металоконструкції, сухі суміші, проєктування, техніку, інженерію.

Обмеження — матеріали, скло, енергія, кадри, проєктна готовність, фінансування муніципалітетів, дозвільна спроможність, логістика і контроль якості. Якщо відбудова рухається через імпорт і аварійні ремонти, мультиплікатор слабший. Якщо закупівлі й проєкти локалізують матеріали та підрядників, будівництво стає промисловим двигуном.

У шоковому сценарії будівництво концентрується на аварійних ремонтах, житлі, критичній інфраструктурі й тимчасових рішеннях. Локальна матеріальна база працює нерівномірно. Дефіцит кадрів і матеріалів підвищує ціну. Бюджет і донори фінансують пріоритети, але довгий промисловий ефект обмежений.

В інерційному сценарії відбудова рухається ширше: більше житла, доріг, енергетичних і соціальних об’єктів. Частина матеріалів виробляється в Україні, але локалізація неповна. Приватні інвестиції приходять у привабливі сегменти, а муніципальні й державні проєкти часто стримуються підготовкою документації, фінансуванням і кадрами.

У трансформаційному сценарії будівництво стає локалізованим виробничим циклом. Відбудовчий попит переходить у українські матеріали, підрядників, інженерію, обладнання, стандарти і контроль якості. Державні закупівлі створюють прогнозований попит, а приватні інвестиції модернізують виробництво матеріалів. Це дає зайнятість, податки і промислову базу.

До 2030 року має бути видно, чи з’явився pipeline готових проєктів, чи локальні матеріали отримують стабільний попит, чи вирішується кадровий дефіцит. До 2035 року трансформаційний результат означає сучасну будівельну індустрію з локальними матеріалами, технологіями, приватним капіталом і здатністю швидко виконувати великі програми.

Критичні передумови — локалізація матеріалів, проєктна готовність, довге фінансування, кадри, енергія, стандарти, муніципальна спроможність і контроль виконання.

Аграрний сектор має відносно сильнішу операційну стійкість, але стратегічний виграш залежить від переходу від сировинної логіки до переробки, логістичної диверсифікації, енергоефективності та фінансування. RDNA5 і пов’язані оцінки показують, що аграрні й пов’язані потреби відновлення перевищують 55 млрд дол. [7]. Це не лише втрати поля чи складів; це питання переробки, зберігання, логістики, енергії, кредиту й експорту.

Ключові обмеження — логістика, енергія, добрива, сезонний кредит, зберігання, переробка, мінування й ризики експорту. Сировинний експорт може підтримувати валютну виручку, але трансформаційний ефект виникає тоді, коли більше продукції переробляється всередині країни.

У шоковому сценарії аграрний сектор зберігає базове виробництво і експорт там, де працюють логістичні маршрути. Переробка зростає повільно. Витрати на енергію, добрива й логістику знижують маржу. Ризики безпеки й фінансування обмежують інвестиції.

В інерційному сценарії агросектор підтримує економіку через стабільніше виробництво й вибіркову переробку. Експортні маршрути працюють краще, кредит доступніший, але значна частина продукції все ще виходить як сировина. Переробка зростає там, де є енергія, логістика і приватний капітал.

У трансформаційному сценарії агропереробка стає джерелом доданої вартості. Більше продукції проходить через харчову, кормову, олійну, біоенергетичну або спеціалізовану переробку. Логістика, енергія, сезонний кредит і локальні виробничі ланцюги разом підвищують експортну вартість. Хімічна промисловість, машинобудування, енергетика і логістика отримують додатковий попит від аграрної трансформації.

До 2030 року має бути видно зростання окремих переробних ніш і стабільніші логістичні маршрути. До 2035 року трансформаційний результат означає більшу частку переробленого експорту, кращу енергоефективність, глибші внутрішні ланцюги і вищу податкову базу.

Критичні передумови — логістика, доступ до енергії, сезонне фінансування, розмінування, добрива, склади, переробні потужності і експортні контракти.

Логістика визначає, чи може виробництво перейти в дохід. Для України це особливо важливо: зерно, метал, руда, будматеріали, обладнання, паливо, компоненти й гуманітарно-відбудовчі вантажі залежать від портів, Дунаю, залізниці, автомобільних переходів, митниці, складів і безпеки маршрутів. Після 2022 року логістика стала не сервісом, а макроекономічним параметром.

Українські та європейські інституції підкреслюють стратегічну роль Дунайського логістичного коридору як резервного експортного маршруту [8]. Reuters також повідомляв про удари по портовій інфраструктурі, які впливали на зерновий та рудний експорт, що показує вразливість експортних каналів у воєнних умовах [9].

Ключові обмеження — безпека портів, пропускна спроможність кордонів, залізничні тарифи, доступність вагонів і локомотивів, митні процедури, страхування вантажів, стан мостів, складів і елеваторів. Логістика також впливає на імпорт обладнання, потрібний для енергетики, будівництва і машинобудування.

У шоковому сценарії логістика працює як аварійна система: маршрути перекидаються, витрати ростуть, експорт затримується, а підприємства втрачають маржу. Порти й залізниця працюють під ризиком атак. Логістичні витрати зменшують конкурентність навіть тоді, коли продукція є.

В інерційному сценарії логістика поступово стабілізується. Морський коридор, Дунай, залізниця й автопереходи працюють краще, але залишаються вузькі місця. Експорт зростає, але не завжди з достатньою маржею. Внутрішня логістика відбудови стає передбачуванішою, хоча проєкти все ще залежать від регіональної інфраструктури.

У трансформаційному сценарії логістика стає промисловим важелем. Експортні коридори, порти, залізниця, митниця, склади, елеватори й індустріальні вузли працюють як єдина система. Це знижує витрати, відкриває ринки, підтримує металургію, агропереробку, машинобудування і будматеріали.

До 2030 року має бути видно стабільніший експортний контур і кращу резервність маршрутів. До 2035 року трансформаційний результат означає логістичну систему, яка не лише вивозить сировину, а підтримує експорт продукції з більшою доданою вартістю.

Критичні передумови — безпека портів, Дунайський коридор, залізниця, кордони, митниця, страхування, інфраструктурні ремонти, склади, цифровізація процедур і зв’язок логістики з виробничими кластерами.

Людський капітал є обмеженням виконання. Навіть якщо є гроші, енергія і проєкти, без людей немає будівництва, машинобудування, енергетичних ремонтів, агропереробки, логістики, інженерії, управління проєктами і технологічної модернізації. У 2026 році Україна має поєднання демографічного тиску, міграції, мобілізації, внутрішнього переміщення, дефіциту технічних кадрів і потреби інтегрувати ветеранів у цивільну економіку.

UNHCR у 2026 році показує, що українські біженці в Європі стикаються з розривом зайнятості та декваліфікацією, зокрема 57% опитаних працюють, але багато хто працює нижче свого рівня кваліфікації [10]. Для України це означає, що людський капітал існує не тільки всередині країни, а й у діаспорі, тимчасовому захисті та потенційному поверненні.

Обмеження — демографія, міграція, мобілізація, регіональні дисбаланси, дефіцит технічних спеціальностей, професійна освіта, житло, дитяча інфраструктура, ветерани, здоров’я і конкуренція з європейськими ринками праці.

У шоковому сценарії людський капітал працює в режимі дефіциту. Підприємства змагаються за працівників, проєкти затримуються, частина кваліфікацій втрачається або не використовується. Держава концентрується на утриманні базових працівників і соціальній підтримці.

В інерційному сценарії частина людей повертається або переходить у нові робочі місця, але система професійної освіти й перекваліфікації не встигає за попитом. Кадровий дефіцит залишається вузьким місцем для будівництва, енергетики, машинобудування і логістики.

У трансформаційному сценарії людський капітал стає частиною промислової політики. Професійна освіта, перекваліфікація, повернення людей, інтеграція ветеранів, житло, дитяча інфраструктура і регіональна мобільність пов’язуються з виробничими програмами. Кадри плануються не загально, а під конкретні ланцюги: енергетика, будівництво, машинобудування, логістика, агропереробка, цифрове управління.

До 2030 року має бути видно, чи працюють програми перекваліфікації і чи закриваються критичні професії. До 2035 року трансформаційний результат означає стійкішу виробничу школу, кращу прив’язку освіти до підприємств, більшу участь ветеранів і повернення частини людського капіталу в економіку.

Критичні передумови — професійна освіта, робота з ветеранами, повернення людей, житло, дитяча інфраструктура, мобільність, роботодавці як партнери навчання і регіональна політика зайнятості.

Фінансово-бюджетний контур у секторний розділ розглядається лише як міст для секторів. Повний макроекономічний прогноз буде в макроекономічний розділ. Тут важливо показати, як фінанси впливають на секторні траєкторії: капітал, гарантії, страхування, бюджетні програми, зовнішня допомога, закупівлі, кредитування, борговий тиск.

Ukraine Facility забезпечує для 2024–2027 років до 50 млрд євро стабільної та передбачуваної підтримки [11]. Це підтримує бюджетну й інвестиційну рамку, але секторний ефект виникає лише тоді, коли фінансування переходить у готові проєкти, локальні закупівлі, гарантії, страхування і приватний капітал.

Обмеження — висока премія ризику, короткий горизонт кредитування, воєнні ризики, недостатня підготовка проєктів, потреба в гарантіях, бюджетний дефіцит, борговий календар і слабкий pipeline промислових інвестицій.

У шоковому сценарії фінанси підтримують виживання: бюджет, оборона, критична енергетика, соціальні видатки, аварійна відбудова. Приватні інвестиції обмежені, страхування працює точково, капітал дорогий.

В інерційному сценарії зовнішня підтримка й окремі гарантії дозволяють запускати проєкти, але приватний капітал іде вибірково. Будівництво, агро, логістика й енергетика отримують більше фінансування, проте промислові CAPEX-проєкти залишаються складними.

У трансформаційному сценарії фінанси стають важелем промислової політики. Гарантії, страхування, blended finance, підготовлені проєкти, закупівлі та зовнішня підтримка знижують ризик для приватного капіталу. Бюджет отримує від цього не лише витрати на відбудову, а й майбутні доходи від виробничої бази.

До 2030 року має бути видно, чи працюють гарантійні, страхові й інвестиційні інструменти. До 2035 року трансформаційний результат означає, що більша частина промислового фінансування вже спирається на поєднання публічних, міжнародних і приватних інструментів, а бюджет отримує ширшу податкову базу.

Критичні передумови — передбачуване зовнішнє фінансування, гарантії, страхування, проєктна підготовка, прозорі правила, інвестиційні фонди, локалізовані закупівлі і контроль боргового тиску.

Сектори не рухаються окремо. Енергетика дає ритм металургії, хімії, будівництву, агропереробці й машинобудуванню. Металургія дає матеріал для відбудови і машинобудування. Хімія підтримує агро, воду, будівництво і промислові процеси. Машинобудування дає обладнання для енергетики, логістики, будівництва й агропереробки. Будівництво перетворює відбудовчий попит у матеріальний ринок. Агропереробка збільшує додану вартість експорту. Логістика відкриває ринки. Людський капітал визначає, чи всі ці рішення можна виконати. Фінанси запускають CAPEX і переводять плани у проєкти.

У шоковому сценарії ця система працює як захисна сітка. У інерційному — як частково зібрана система. У трансформаційному — як промислова програма, де кожен сектор підсилює інший.

[1] International Energy Agency. Electricity 2026 — Executive summary. URL: [https://www.iea.org/reports/electricity-2026/executive-summary](https://www.iea.org/reports/electricity-2026/executive-summary)

[2] DiXi Group. Electricity imports to Ukraine reached a historic high in January. URL: [https://dixigroup.org/en/electricity-imports-to-ukraine-reached-a-historic-high-in-january/](https://dixigroup.org/en/electricity-imports-to-ukraine-reached-a-historic-high-in-january/)

[3] World Steel Association. Short Range Outlook April 2026. URL: [https://worldsteel.org/media/press-releases/2026/worldsteel-short-range-outlook-april-2026/](https://worldsteel.org/media/press-releases/2026/worldsteel-short-range-outlook-april-2026/)

[4] European Commission / DG TAXUD. Carbon Border Adjustment Mechanism. URL: [https://taxation-customs.ec.europa.eu/carbon-border-adjustment-mechanism_en](https://taxation-customs.ec.europa.eu/carbon-border-adjustment-mechanism_en)

[5] World Bank. Updated Ukraine Recovery and Reconstruction Needs Assessment Released. URL: [https://www.worldbank.org/en/news/press-release/2026/02/23/updated-ukraine-recovery-and-reconstruction-needs-assessment-released](https://www.worldbank.org/en/news/press-release/2026/02/23/updated-ukraine-recovery-and-reconstruction-needs-assessment-released)

[6] International Finance Corporation. Investment Opportunities in Innovative and Sustainable Construction in Ukraine. URL: [https://www.ifc.org/en/insights-reports/2025/investment-opportunities-in-innovative-and-sustainable-construction-in-ukraine](https://www.ifc.org/en/insights-reports/2025/investment-opportunities-in-innovative-and-sustainable-construction-in-ukraine)

[7] World Bank / Government of Ukraine / European Commission / United Nations. Ukraine Fifth Rapid Damage and Needs Assessment (RDNA5). URL: [https://documents1.worldbank.org/curated/en/099022026094036395/pdf/P514499-22f93f3a-4278-42bc-b907-db9553d12069.pdf](https://documents1.worldbank.org/curated/en/099022026094036395/pdf/P514499-22f93f3a-4278-42bc-b907-db9553d12069.pdf)

[8] Ministry for Development of Communities and Territories of Ukraine. Ukraine and the European Commission discuss port security and logistics resilience. URL: [https://mindev.gov.ua/en/news/ukraina-ta-ievropeiska-komisiia-obhovoryly-bezpeku-portiv-i-stiikist-lohistyky-v-mezhakh-formatu-quad](https://mindev.gov.ua/en/news/ukraina-ta-ievropeiska-komisiia-obhovoryly-bezpeku-portiv-i-stiikist-lohistyky-v-mezhakh-formatu-quad)

[9] Reuters. Ukraine's grain, iron ore exports hit by Russian strikes on ports this winter. URL: [https://www.reuters.com/world/europe/ukraines-grain-iron-ore-exports-hit-by-russian-strikes-ports-this-winter-2026-02-19/](https://www.reuters.com/world/europe/ukraines-grain-iron-ore-exports-hit-by-russian-strikes-ports-this-winter-2026-02-19/)

[10] UNHCR. Labor market integration of Ukrainian refugees in Europe. URL: [https://data.unhcr.org/en/documents/details/120820](https://data.unhcr.org/en/documents/details/120820)

[11] European Commission. Ukraine Facility. URL: [https://enlargement.ec.europa.eu/funding-technical-assistance/ukraine-facility_en](https://enlargement.ec.europa.eu/funding-technical-assistance/ukraine-facility_en)

[12] World Bank. Ukraine Macro Poverty Outlook. URL: [https://thedocs.worldbank.org/en/doc/d5f32ef28464d01f195827b7e020a3e8-0500022021/related/mpo-ukr.pdf](https://thedocs.worldbank.org/en/doc/d5f32ef28464d01f195827b7e020a3e8-0500022021/related/mpo-ukr.pdf)

[13] National Bank of Ukraine. Inflation Report / macroeconomic assumptions. URL: [https://bank.gov.ua/admin_uploads/article/IR_2026-Q2_summary_en.pdf?v=17](https://bank.gov.ua/admin_uploads/article/IR_2026-Q2_summary_en.pdf?v=17)

[14] State Statistics Service of Ukraine. National accounts. URL: [https://stat.gov.ua/uk/topics/natsionalni-rakhunky](https://stat.gov.ua/uk/topics/natsionalni-rakhunky)

[15] World Bank Data. Manufacturing, value added (% of GDP) — Ukraine, Poland, Türkiye. URL: [https://data.worldbank.org/indicator/NV.IND.MANF.ZS?locations=UA-PL-TR](https://data.worldbank.org/indicator/NV.IND.MANF.ZS?locations=UA-PL-TR)