Центральна модель сценаріїв

Центральна модель сценаріїв переводить стартову позицію України у три порівнювані траєкторії до 2030 і 2035 років. Вона пов’язує промисловість, енергетику, логістику, працю, фінанси, зовнішні ринки, бюджет і боргове навантаження в одну аналітичну рамку. Її функція — показати, як одна стартова економіка може вийти на різні результати залежно від сили ризиків і якості політичної відповіді.

Модель працює поруч з офіційними прогнозами, галузевими джерелами та статистикою. Вона не замінює державний макропрогноз, бюджетний документ або прогноз міжнародної організації. Її завдання — пояснити, як параметри реіндустріалізації змінюють майбутню траєкторію. Саме тому розділ фіксує три речі: параметри, сценарії та вихідні показники.

Фінансове програмування поєднує реальний, бюджетний, зовнішній і монетарно-фінансовий контури економіки, тому воно дає методичну основу для читання ВВП, доходів бюджету, дефіциту, зовнішнього фінансування і боргу як взаємопов’язаних показників [1]. World Bank Macro Poverty Outlook описує воєнну рівновагу України через макростабільність, зовнішню підтримку, енергетичні обмеження і слабший темп зростання [2]. НБУ пояснює цінову і фінансову стабільність через інфляційну, валютну та процентну рамку [3]. Разом ці джерела задають дисципліну: сценарій повинен пояснювати не лише бажаний результат, а й умови його досягнення.

Центральна модель також створює міст між двома різними типами знання. Перший тип — короткострокові макроекономічні прогнози міжнародних і національних інституцій. Вони дають найближчу траєкторію 2026–2028 років. Другий тип — довший промисловий сценарій до 2030 і 2035 років. Він показує, як енергія, капітал, логістика, праця, локалізація, закупівлі та технологічна модернізація можуть змінити економічний результат. У цьому розділі короткострокові прогнози задають коридор реалістичності, а довгострокова модель показує, що відбувається після першої хвилі стабілізації.

EBRD підкреслює збереження макроекономічної стабільності України попри війну, але така стабільність має перейти у промислові рішення, інакше вона залишиться лише умовою виживання [4]. RDNA5 показує масштаб потреб відновлення і реконструкції, тому довгий сценарій не може обмежуватися макрозростанням: він має пояснити, як відбудовчий попит переходить у виробництво, зайнятість, податки і боргову стійкість [5].

Короткостроковий міст потрібен для того, щоб довгий прогноз не відірвався від найближчої макроекономічної рамки. Україна не переходить одразу з 2026 року в 2035 рік. Спочатку країна проходить період 2027–2028 років, де вже видно, чи слабшають енергетичні обмеження, чи зберігається зовнішнє фінансування, чи повертається приватна інвестиційна активність, чи змінюється міграційна динаміка, чи відбудовчі проєкти переходять у реальне виробниче завантаження.

Зовнішні інституції дають різні, але сумісні короткострокові якорі. World Bank у Macro Poverty Outlook прогнозує для України 1,2% зростання у 2026 році, 4,0% у 2027 році та 4,5% у 2028 році [2]. НБУ у квітневому інфляційному звіті очікує сповільнення економічного відновлення у 2026 році до 1,3%, а потім прискорення до 2,8% у 2027 році та 3,7% у 2028 році [3]. IMF на країновій сторінці України дає 2,0% прогнозного реального зростання на 2026 рік, що працює як ще один зовнішній орієнтир для нижньої частини короткого коридору [6]. Документи програми МВФ також підкреслюють, що 2026 рік залишається роком високого воєнного ризику, а відновлення залежить від безпекових припущень, фінансування і реформ [16].

Ці числа не копіюються механічно в довгий сценарій. Вони виконують роль нижньої та верхньої межі для стартового руху. Якщо 2027–2028 роки ближчі до нижньої частини коридору, довший сценарій отримує слабший старт: менше інвестицій, повільніше відновлення виробництва, сильніший фіскальний тиск. Якщо 2027–2028 роки ближчі до верхньої частини коридору, з’являється простір для швидшого промислового розгону: краща енергетика, нижча невизначеність, активніші приватні інвестиції, більше проєктів із локальним виробничим ефектом.

Перехід від 2027–2028 років до 2030–2035 років відбувається через параметри. Короткий прогноз показує, чи економіка отримує дихання. Довший сценарій показує, чи це дихання перетворюється на промислову спроможність. Саме тут виникає різниця між інерційним та трансформаційним сценаріями: в обох може бути відновлення, але лише трансформаційний сценарій системно переводить відбудовчий попит у виробництво, податки, експорт, серійність і технологічне оновлення.

Зовнішні прогнози відповідають на питання: яким може бути макроекономічне зростання у найближчі роки за певних припущень щодо війни, енергетики, фінансування, інфляції, споживання, інвестицій і зовнішньої допомоги. Центральна модель цього звіту відповідає на інше питання: як Україна може перетворити коротке відновлення на довгу промислову траєкторію.

Довгострокові сценарії не є копією інституційних макропрогнозів з трьох причин. По-перше, вони мають інший горизонт. Прогнози 2026–2028 років зосереджені на короткому макрофінансовому циклі, тоді як 2030–2035 роки показують структурну промислову спроможність. По-друге, вони мають інший предмет. Макропрогноз описує економіку загалом, а ця модель окремо дивиться на енергію, капітал, експорт, працю, тарифи, локалізацію, закупівлі й технології як важелі. По-третє, вони мають іншу функцію. Зовнішній прогноз описує ймовірну траєкторію за припущеннями, а сценарна модель показує, які рішення змінюють траєкторію.

Тому зовнішні прогнози використовуються як контроль реалістичності, а не як готова довга відповідь. Якщо власний сценарій суперечить короткостроковим якорям, він потребує пояснення. Якщо він виходить за межі короткого прогнозу після 2030 року, він повинен показати, які саме параметри створюють це відхилення: енергія, капітал, локалізація, експорт, закупівлі, технології або праця.

Для масштабу довгої траєкторії також потрібне порівняння з більшими регіональними економіками. Дані Світового банку щодо України, Польщі і Туреччини показують не бажаний орієнтир для механічного копіювання, а різницю в економічній вазі, яку Україна може скорочувати лише через виробництво, експорт, інвестиції й податкову базу [8; 9; 10]. Національні рахунки Держстату залишаються внутрішнім статистичним контуром для перевірки ВВП, доданої вартості та секторної структури [15].

Прогноз складається з трьох шарів: простої базової лінії, динамічного оновлення стану та експертного уточнення. Кожен шар виконує свою роль.

Перший шар — проста експоненційна базова лінія. Вона показує, куди рухався б показник, якби попередній темп продовжувався без великих зламів. Її сила — прозорість. Читач бачить стартову точку, темп і результат. Її слабкість — війна, енергетичні удари, міграція, зовнішнє фінансування, CBAM, відбудовчі витрати й політичні пакети здатні швидко змінити траєкторію. Тому базова лінія в цій моделі виконує роль контрольної лінійки, а не остаточного прогнозу.

Другий шар — логіка оновлення стану. Щороку з’являються нові дані: ВВП, інфляція, експорт, енергетичні обмеження, фінансування, міграція, відбудовчі проєкти, інвестиції, тарифи. Модель порівнює нове вимірювання з попереднім очікуванням і коригує траєкторію. Якщо фактична енергетична доступність краща, ніж очікувалося, промислова траєкторія посилюється. Якщо зовнішнє фінансування затримується, бюджетний і валютний профіль слабшає. Якщо логістика відкриває більший експортний коридор, сектори з експортним потенціалом отримують вищий результат.

Третій шар — Delphi-логіка експертного уточнення. Частина параметрів не має повного статистичного ряду або залежить від якості політичного виконання. Наприклад, страхування воєнного ризику, локалізація закупівель, технологічна модернізація, якість проєктної підготовки або реальна доступність інженерних кадрів не зводяться до одного ряду. Тут потрібна структурована експертна оцінка. Delphi-підхід збирає оцінки експертів, показує медіану, розкид і рівень згоди. Якщо думки сильно розходяться, модель показує нижчу впевненість. Якщо думки збігаються, параметр отримує сильнішу аналітичну опору.

Ці три шари працюють разом. Базова лінія дає прозорий старт. Оновлення стану дозволяє реагувати на нові дані. Delphi-логіка додає професійну перевірку там, де статистики недостатньо. Такий підхід не перевантажує читача формулами, але зберігає аналітичну дисципліну: кожен прогнозний результат має стартову базу, параметри, ризики, джерела і межі використання.

Горизонт 2030 — це операційний контрольний рубіж. До нього вже можна побачити, чи рішення 2026–2027 років дали перший ефект. До 2030 року реалістично очікувати не повного структурного перетворення, а появи видимих ознак: стабільнішого енергетичного коридору для виробництва, кращої підготовки інвестиційних проєктів, запуску страхування ризиків, часткового повернення приватного капіталу, розширення логістичних маршрутів, перших локалізованих виробничих ланцюгів, зміни державних закупівель, запуску навчальних програм для робітничих і технічних кадрів.

Горизонт 2035 — це структурна рамка промислової спроможності. До цього часу вже можна оцінювати, чи виникла нова виробнича база. Йдеться про сталіші результати: нові або модернізовані потужності, технологічно оновлену металургію, глибшу агропереробку, відновлене машинобудування, локалізацію будівельних матеріалів, стабільніший експорт, кращу податкову базу, нижчий борговий тиск, більшу відповідність європейським вимогам і сильніший зв’язок між освітою та виробництвом.

Саме тому сценарії мають два рівні читання. 2030 відповідає на питання “чи країна вже рухається в правильному напрямі?”. 2035 відповідає на питання “чи цей напрям перетворився на нову промислову структуру?”.

Параметри — це керовані умови, які перетворюють стартову позицію на сценарний результат. Вони читаються як мова політики: що треба стабілізувати, що треба профінансувати, що треба відкрити, що треба локалізувати, що треба модернізувати.

Ці параметри діють разом. Енергія дає виробничий ритм, капітал відкриває модернізацію, страхування зменшує ризик, логістика повертає ринки, праця визначає виконання, тарифи створюють передбачуваність, локалізація збільшує додану вартість, закупівлі формують серійність, технології підвищують конкурентність. Сценарій — це комбінація цих умов.

Передумови. Шоковий сценарій виникає тоді, коли безпековий, енергетичний, фінансовий або логістичний тиск залишається високим. Країна зберігає керованість, але значна частина ресурсів іде на безперервність. Енергетичні удари, дорогий капітал, кадрові втрати, затримки фінансування і слабка проєктна готовність формують нижчу траєкторію.

Економічний механізм. Відбудовчий попит існує, але частіше переходить в імпорт або аварійні ремонти. Підприємства працюють із нижчим завантаженням. Інвестиції коротші й обережніші. Експорт відновлюється фрагментарно. Бюджет отримує меншу податкову базу і довше залежить від зовнішнього фінансування.

Енергетична умова. Енергія залишається головним обмежувачем. Підприємства отримують вищу собівартість, перерви у виробничому ритмі й більшу невизначеність контрактів. Імпорт електроенергії і ремонти допомагають, але не створюють повної стабільності.

Праця. Людський капітал зберігається частково. Міграція, мобілізація, регіональні дисбаланси і дефіцит інженерних кадрів стримують швидкість проєктів. Освіта і перекваліфікація працюють повільніше за потреби економіки.

Інвестиції. Премія ризику висока. Приватний капітал входить точково. Гарантії і страхування покривають обмежені проєкти. Реконструкція спирається переважно на публічне й донорське фінансування.

Логістика й експорт. Маршрути залишаються дорогими й ризиковими. Експортні сектори продають менше або втрачають маржу через транспорт, енергію і стандарти.

Фіскальний зміст. Доходи бюджету зростають повільно, дефіцит залишається високим, борговий тиск посилюється. Боргова стійкість залежить від зовнішньої допомоги і здатності втримати довіру партнерів.

Промисловий зміст. Промисловість зберігає ядро, але не створює широкого модернізаційного циклу. Виробничі ланцюги залишаються короткими, локалізація слабкою, технологічне оновлення точковим.

Ризикова структура. Основні ризики: повторні енергетичні удари, затримки фінансування, логістичні розриви, кадровий дефіцит, зростання цін на енергію, слабка підготовка проєктів.

Ймовірний результат. До 2030 року економіка утримує базову стійкість, але не накопичує достатній промисловий розгін. До 2035 року сценарій дає нижчий ВВП-еквівалент, слабшу фіскальну базу і вищий борговий тиск.

Передумови. Інерційний сценарій виникає тоді, коли макрофінансова стабільність зберігається, відбудова рухається, міжнародна підтримка продовжується, але політика не створює повної промислової трансформації. Енергія, фінанси, логістика, праця і закупівлі поліпшуються частково.

Економічний механізм. ВВП зростає, окремі сектори відновлюються, будівництво й агросектор підтримують попит, частина інвестицій повертається. Але значна частина відбудовчого попиту йде в імпорт або в низьколокалізовані ланцюги. Експортне відновлення обмежується логістикою, капіталом і стандартами.

Енергетична умова. Енергетика стає кращою, але не повністю передбачуваною. Підприємства можуть планувати частину виробництва, однак високі тарифи і ризики пошкоджень обмежують довгі інвестиційні рішення.

Праця. Ринок праці поступово відновлюється. Частина мігрантів повертається, але дефіцит спеціалістів зберігається. Освітні й перекваліфікаційні програми не встигають повністю закрити потреби будівництва, машинобудування, енергетики і логістики.

Інвестиції. Приватний капітал повертається вибірково. Найкраще працюють проєкти з державною підтримкою, донорською участю, гарантіями або експортним контрактом. Вартість капіталу залишається високою для середніх і ризикових виробничих проєктів.

Логістика й експорт. Експортні маршрути працюють краще, ніж у шоковому сценарії, але повна пропускна спроможність не відновлюється. Частина секторів отримує доступ до ринків, частина втрачає маржу через витрати.

Фіскальний зміст. Доходи бюджету зростають швидше, дефіцит зменшується, борговий тиск стає нижчим. Проте бюджетна система ще залежить від зовнішнього фінансування і не отримує повного ефекту від промислової локалізації.

Промисловий зміст. Виробництво відновлюється нерівномірно. Сектори з коротшим циклом реагують швидше, глибші виробничі ланцюги — повільніше. Технологічне оновлення відбувається окремими проєктами.

Ризикова структура. Основні ризики: інституційна повільність, слабка локалізація, дефіцит кадрів, дорожчий капітал, тарифна невизначеність, недостатня підготовка великих проєктів.

Ймовірний результат. До 2030 року видно часткове відновлення і помірний промисловий рух. До 2035 року країна отримує кращу фіскальну позицію, але зберігає значний розрив із трансформаційним потенціалом.

Передумови. Трансформаційний сценарій виникає тоді, коли Україна з’єднує макростабільність, відбудовчий попит, енергетичну стабілізацію, гарантії для капіталу, логістику, закупівлі, локалізацію, кадри і технологічну модернізацію в одну програму.

Економічний механізм. Відбудова створює внутрішній промисловий попит. Локалізація залишає більшу частину доданої вартості в Україні. Закупівлі формують серійність. Страхування і гарантії зменшують премію ризику. Експортні маршрути відкривають більший ринок. Технології підвищують продуктивність. Бюджет отримує сильнішу податкову базу.

Енергетична умова. Енергетика переходить із режиму обмеження в режим виробничого коридору. Відновлення генерації, мереж, імпортних можливостей, розподілених рішень і прогнозованіших цін зменшують ризик простоїв і дають підприємствам довший горизонт планування. IEA показує, що електроенергія, мережі та інвестиції стають глобальним промисловим вузлом, і для України це прямо переходить у промисловий параметр [12].

Праця. Освітні програми, повернення людей, ветерани, внутрішня мобільність і професійна перекваліфікація формують нову виробничу спроможність. Праця стає не лише соціальним ресурсом, а й умовою промислової серійності.

Інвестиції. Приватний капітал входить у ширше коло проєктів. Гарантії, страхування, проєктна підготовка, EU-інтеграція і стабільніше фінансування знижують ризикову премію. Ukraine Facility створює для 2024–2027 років стабільний фінансовий інструмент ЄС обсягом до 50 млрд євро, тому зовнішнє фінансування читається як параметр стабілізації та інвестиційної підготовки [7].

Логістика й експорт. Експортна пропускна спроможність стає умовою валютної виручки й виробничого масштабу. Краща логістика дозволяє металургії, агропереробці, машинобудуванню, хімії та будматеріалам працювати з більшим ринком.

Фіскальний зміст. Доходи бюджету зростають через більшу економічну базу. Дефіцит зменшується або переходить у значно м’якший режим фінансування. Борговий тиск знижується відносно ВВП-еквівалента.

Промисловий зміст. Україна формує нові виробничі ланцюги. Металургія рухається до нижчовуглецевої модернізації. Хімія і добрива отримують шанс на стійкіший цикл. Машинобудування повертає серійність. Будівництво локалізує частину матеріалів. Агросектор рухається в переробку. Енергетика стає умовою виробництва, а не тільки сферою ремонту.

Ризикова структура. Основні ризики: недостатня координація, слабке виконання реформ, нестача кадрів, дорогі технології, повільне страхування ризиків, нові атаки на енергетику, відставання проєктної підготовки. Трансформаційний шлях може зірватися, якщо кілька параметрів одночасно не спрацюють: енергія не стабілізується, капітал залишається дорогим, закупівлі не локалізуються, кадри не з’являються, технологічна модернізація відкладається.

Ймовірний результат. До 2030 року видно промисловий розгін: перші сильніші інвестиційні цикли, локалізовані закупівлі, кращі експортні маршрути, виробничі кадри, енергетична стабілізація. До 2035 року трансформація проявляється як ширша промислова база, більші доходи бюджету, нижчий борговий тиск і вища конкурентність.

Сценарні виходи подаються у двох горизонтах. 2030 рік — це операційний контрольний рубіж: він показує, чи запущені рішення вже переходять у вимірюваний економічний ефект. 2035 рік — це структурний горизонт: він показує, чи коротші рішення перетворилися на нову промислову спроможність, ширшу податкову базу і нижчий борговий тиск.

Тому таблиці 8A і 8B не дублюють одна одну. Перша показує проміжний стан системи: чи країна вже вийшла з режиму виживання до режиму керованого розгону. Друга показує глибший результат: чи цей розгін став промисловою структурою.

У 2030 році шоковий сценарій ще тримає державну й економічну керованість, але показує слабку виробничу базу і високий фіскальний тиск. Його операційний бал нижчий, тому що енергія, капітал, логістика, праця й технологічна модернізація працюють переважно в режимі мінімальної стійкості. ВВП-еквівалент 204,8 млрд дол. означає обмежене економічне розширення, а дефіцит 38,2 млрд дол. показує збереження високої потреби у фінансуванні.

Інерційний сценарій у 2030 році вже кращий: ВВП-еквівалент зростає до 217,4 млрд дол., доходи бюджету — до 81,1 млрд дол., дефіцит зменшується до 26,1 млрд дол. Це означає, що відновлення працює, але ще не перетворюється на повну промислову траєкторію. Частина попиту, інвестицій і закупівель усе ще проходить повз українську виробничу базу або не створює достатньої серійності.

Трансформаційний сценарій у 2030 році показує перші сильні ознаки промислового розгону. ВВП-еквівалент 229,4 млрд дол., бюджетні доходи 90,0 млрд дол. і борговий індикатор 0,92 означають, що якість політики вже починає зменшувати тиск на державні фінанси. Але 2030 ще не є повним результатом. Це контрольний рубіж, де має бути видно: енергетика стабілізується, капітал входить у проєкти, закупівлі створюють виробничий попит, логістика відкриває експорт, кадри починають закривати виробничі потреби.

У 2035 році різниця між сценаріями стає структурною. Шоковий сценарій має вищий ВВП-еквівалент, ніж у 2030 році, але не знімає головного тиску: бюджетні доходи зростають повільно, дефіцит залишається високим, борговий індикатор піднімається до 1,25. Це означає, що економіка може зростати номінально або частково відновлюватися, але не створювати достатньої промислової основи для фіскальної стійкості.

Інерційний сценарій у 2035 році створює помітно кращий результат. ВВП-еквівалент 263,4 млрд дол., доходи бюджету 102,7 млрд дол. і борговий індикатор 0,95 показують, що частина відновлення переходить у реальну економічну базу. Проте розрив із трансформаційною траєкторією залишається великим. Інерція дає відновлення, але не повний промисловий виграш.

Трансформаційний сценарій у 2035 році показує структурну промислову спроможність. ВВП-еквівалент 302,3 млрд дол. означає більший економічний масштаб. Доходи бюджету 126,9 млрд дол. означають ширшу податкову базу. Показник дефіциту -6,0 млрд дол. слід читати як модельний сигнал появи фіскального простору, а не як гарантію автоматичного профіциту за будь-якої політичної конфігурації. Борговий індикатор 0,72 показує нижчий тиск відносно економічної бази.

Ці числа є порівняльними сценарними оцінками. Вони показують діапазон результатів за різної якості політики, фінансування, енергетики, логістики, праці та модернізації. Їхня функція — не замінити державний прогноз, а показати механізм: як зміна параметрів переходить у ВВП-еквівалент, доходи, дефіцит і борговий тиск.

Сценарні бали відрізняються тому, що кожний сценарій має різну силу параметрів і різну величину ризикового зниження. У шоковому сценарії параметри слабші, ризиковий тиск вищий, частина виробничих можливостей залишається заблокованою. В інерційному сценарії параметри кращі, але не формують повної системної взаємодії. У трансформаційному сценарії параметри підсилюють один одного.

ВВП-еквівалент відрізняється через різний масштаб виробничої бази. Вища енергетична доступність підвищує випуск. Нижча премія ризику збільшує інвестиції. Краща логістика відкриває експорт. Локалізація залишає більше доданої вартості всередині країни. Технології підвищують продуктивність. У сумі це створює більший економічний масштаб.

Доходи бюджету відрізняються через різний обсяг економічної бази і різну частку доходів, яку може зібрати держава. У слабшій траєкторії бюджет залежить від зовнішнього фінансування й отримує менше внутрішніх доходів. У сильнішій траєкторії промисловість, будівництво, експорт, праця і прибутки дають більшу податкову базу.

Дефіцит відрізняється через різну комбінацію видатків, доходів і потреби у зовнішньому фінансуванні. У шоковій траєкторії держава фінансує безперервність і безпеку при слабшій економічній базі. В інерційній траєкторії дефіцит зменшується, але залишається помітним. У трансформаційній траєкторії з’являється простір для значно кращого бюджетного балансу.

Борговий індикатор відрізняється через співвідношення боргового тиску й економічної бази. Якщо економіка зростає повільно, навіть стабільне фінансування не знімає тиску. Якщо економічна база розширюється швидше, борг стає легше обслуговувати відносно ВВП-еквівалента. Цей показник не є офіційним графіком платежів. Він показує напрям стійкості.

Трансформаційний виграш — це різниця між трансформаційним результатом і слабшими сценаріями. У практичному сенсі це не абстрактна “втрата можливостей”. Це додаткові заводські зміни, більше локальних матеріалів, довші виробничі контракти, вища зайнятість, більші податкові надходження, кращі експортні маршрути, менший борговий тиск і сильніший інвестиційний сигнал.

Порівняно з шоковим сценарієм, трансформаційний сценарій у 2035 році дає приблизно 75 млрд дол. вищий ВВП-еквівалент, приблизно 45,1 млрд дол. вищі доходи бюджету, приблизно 44,6 млрд дол. кращу позицію дефіциту і борговий індикатор нижчий на 0,53. Порівняно з інерційним сценарієм, трансформаційний результат дає приблизно 38,9 млрд дол. додаткового ВВП-еквівалента, приблизно 24,2 млрд дол. додаткових бюджетних доходів, приблизно 24,4 млрд дол. кращу позицію дефіциту і борговий індикатор нижчий на 0,23.

Трансформаційний шлях може не спрацювати, якщо енергетика залишається нестабільною, премія ризику не знижується, зовнішнє фінансування втрачає передбачуваність, приватні інвестиції не отримують страхових і гарантійних механізмів, логістика не відкриває експорт, кадри не переходять у виробничі компетенції, закупівлі не створюють локальної серійності, технологічна модернізація не отримує фінансування. Тоді траєкторія може формально мати відновлення, але фактично залишитися інерційною.

Детальний секторний розділ іде далі. Тут потрібен компактний попередній перегляд, щоб читач одразу бачив місце свого сектору в трьох сценаріях.

Ця матриця не замінює секторний аналіз. Вона показує механіку: у кожному секторі сценарій залежить від енергії, капіталу, праці, логістики, локалізації та технологій. Наступний секторний розділ розгортає цю логіку домен за доменом.

Сценарії не існують у закритій національній економіці. Україна входить у європейські ринки, глобальні ланцюги, регуляторні зміни й енергетичну конкуренцію. CBAM формує нові правила для енергоємних товарів на ринку ЄС, тому металургія, цемент, добрива й інші сектори потребують модернізації для збереження конкурентності [11]. World Steel Association дає зовнішній контекст попиту на сталь, що важливо для українського металургійного сценарію [13]. Показник частки переробної промисловості у ВВП потрібен для порівняння промислової глибини України з Польщею і Туреччиною [14].

Зовнішнє фінансування також працює як сценарний параметр. Воно підтримує бюджет, валютну стабільність, резерви, проєкти відбудови і довіру до економічної політики. Проте зовнішнє фінансування не створює реіндустріалізацію саме собою. Воно стає трансформаційним тоді, коли поєднується з локалізацією, приватним капіталом, енергетикою, закупівлями, підготовкою проєктів і технологіями.

Центральна модель дає політичну логіку: країна може залишатися в режимі захисту, може рухатися інерційно, може організувати трансформаційну траєкторію. Різниця між сценаріями — це різниця у якості координації.

Для уряду модель показує, які рішення змінюють економічну траєкторію: енергетика, гарантії, страхування, експортна логістика, державні закупівлі, локалізація, кадри і технології. Для економістів вона показує структуру припущень і чутливостей. Для журналістів вона дає спосіб пояснювати майбутнє без спрощення до одного прогнозного числа.

Трансформаційний сценарій вищий за інерційний, тому що більше параметрів працюють разом. Інерційний сценарій нижчий за трансформаційний, тому що відновлення слабше переходить у виробництво, експорт, податки і боргову стійкість. Шоковий сценарій потрібен для управління ризиком: він показує, яку мінімальну систему потрібно захистити, щоб зберегти основу майбутнього зростання.

Кожний сценарний вихід має три рівні пояснення: джерела, формульну логіку і застереження. Джерела пояснюють стартову позицію та зовнішній контекст. Формульна логіка пояснює, як стартова база переходить у сценарний результат. Застереження пояснює межу використання показника.

ВВП-еквівалент потрібен для порівняння сценаріїв у спільній шкалі. Доходи бюджету показують фіскальну спроможність, яка виникає з економічної бази. Дефіцит показує потребу у фінансуванні за різної траєкторії. Борговий індикатор показує тиск відносно економічної бази. Він не є офіційним графіком виплат і не замінює боргову стратегію.

Модель корисна тоді, коли її читають як систему запитань: що відбувається з енергією, що відбувається з капіталом, що відбувається з експортом, що відбувається з працею, що відбувається з локалізацією, що відбувається з технологіями. Саме ці питання визначають перехід від стартової позиції 2026 року до сценарних результатів 2030 і 2035 років.

[1] IMF Capacity Development. Financial Programming and Policies. URL: [https://www.imf.org/en/Capacity-Development/Training/ICDTC/Courses/FPP](https://www.imf.org/en/Capacity-Development/Training/ICDTC/Courses/FPP)

[2] World Bank. Ukraine Macro Poverty Outlook. URL: [https://thedocs.worldbank.org/en/doc/d5f32ef28464d01f195827b7e020a3e8-0500022021/related/mpo-ukr.pdf](https://thedocs.worldbank.org/en/doc/d5f32ef28464d01f195827b7e020a3e8-0500022021/related/mpo-ukr.pdf)

[3] National Bank of Ukraine. Inflation Will Accelerate Temporarily This Year but Will Resume Its Decline in the Next Years – Inflation Report. URL: [https://bank.gov.ua/en/news/all/inflyatsiya-tsogo-roku-timchasovo-prishvidshitsya-ale-povernetsya-do-znijennya-v-nastupni-roki--inflyatsiyniy-zvit](https://bank.gov.ua/en/news/all/inflyatsiya-tsogo-roku-timchasovo-prishvidshitsya-ale-povernetsya-do-znijennya-v-nastupni-roki--inflyatsiyniy-zvit)

[4] European Bank for Reconstruction and Development. Ukraine maintains macroeconomic stability despite war — EBRD Regional Economic Prospects. URL: [https://www.ebrd.com/home/news-and-events/news/2026/ukraine-maintains-macroeconomic-stability-despite-war---ebrd-rep.html](https://www.ebrd.com/home/news-and-events/news/2026/ukraine-maintains-macroeconomic-stability-despite-war---ebrd-rep.html)

[5] World Bank; Government of Ukraine; European Union; United Nations. Ukraine Fifth Rapid Damage and Needs Assessment (RDNA5). URL: [https://documents1.worldbank.org/curated/en/099022026094036395/pdf/P514499-22f93f3a-4278-42bc-b907-db9553d12069.pdf](https://documents1.worldbank.org/curated/en/099022026094036395/pdf/P514499-22f93f3a-4278-42bc-b907-db9553d12069.pdf)

[6] International Monetary Fund. Ukraine country page. URL: [https://www.imf.org/en/Countries/UKR](https://www.imf.org/en/Countries/UKR)

[7] European Commission. Ukraine Facility. URL: [https://commission.europa.eu/topics/eu-solidarity-ukraine/eu-assistance-ukraine/ukraine-facility_en](https://commission.europa.eu/topics/eu-solidarity-ukraine/eu-assistance-ukraine/ukraine-facility_en)

[8] World Bank Data. Ukraine. URL: [https://data.worldbank.org/country/ukraine](https://data.worldbank.org/country/ukraine)

[9] World Bank Data. Poland. URL: [https://data.worldbank.org/country/poland](https://data.worldbank.org/country/poland)

[10] World Bank Data. Türkiye. URL: [https://data.worldbank.org/country/turkiye](https://data.worldbank.org/country/turkiye)

[11] European Commission / DG TAXUD. Carbon Border Adjustment Mechanism. URL: [https://taxation-customs.ec.europa.eu/carbon-border-adjustment-mechanism_en](https://taxation-customs.ec.europa.eu/carbon-border-adjustment-mechanism_en)

[12] International Energy Agency. Electricity 2026 — Executive summary. URL: [https://www.iea.org/reports/electricity-2026/executive-summary](https://www.iea.org/reports/electricity-2026/executive-summary)

[13] World Steel Association. Short Range Outlook April 2026. URL: [https://worldsteel.org/media/press-releases/2026/worldsteel-short-range-outlook-april-2026/](https://worldsteel.org/media/press-releases/2026/worldsteel-short-range-outlook-april-2026/)

[14] World Bank Data. Manufacturing, value added (% of GDP) — Ukraine, Poland, Türkiye. URL: [https://data.worldbank.org/indicator/NV.IND.MANF.ZS?locations=UA-PL-TR](https://data.worldbank.org/indicator/NV.IND.MANF.ZS?locations=UA-PL-TR)

[15] State Statistics Service of Ukraine. National accounts. URL: [https://stat.gov.ua/uk/topics/natsionalni-rakhunky](https://stat.gov.ua/uk/topics/natsionalni-rakhunky)

[16] International Monetary Fund. Ukraine: Request for an Extended Arrangement Under the Extended Fund Facility. URL: [https://www.elibrary.imf.org/view/journals/002/2026/058/article-A001-en.xml](https://www.elibrary.imf.org/view/journals/002/2026/058/article-A001-en.xml)