Енергетика України під час війни: дефіцит, імпорт, тарифний тиск і промислова ціна стійкості

** Енергетика стала одним із головних обмежень для реіндустріалізації України. Під час війни енергосистема перетворилася на виробничий фактор, який визначає доступну потужність, ритм роботи підприємств, собівартість продукції, інвестиційну окупність, можливість технологічної модернізації та межі сценаріїв 2030–2035 років.

Формальна енергетична база України залишається значною, але для промисловості вирішальне значення має не встановлена потужність, а доступна, диспетчеризована, захищена й доставлена до споживача електроенергія. До 2022 року Україна мала близько 38 ГВт доступної диспетчеризованої потужності; після втрат і атак цей показник знижувався до 12 ГВт із подальшим частковим відновленням [1]. Виробництво електроенергії скоротилося зі 158 ТВт·год у 2021 році до 103 ТВт·год у 2023 році, хоча формальна встановлена потужність залишалася близько 60 ГВт [2].

Війна змінила структуру енергетичного ризику. Окупація Запорізької АЕС вивела з нормального українського диспетчерського контуру стратегічний актив потужністю 5,7 ГВт [2]. Синхронізація з європейською мережею та імпорт електроенергії стали важливими стабілізаторами, але імпорт є також індикатором дефіциту: у січні імпорт електроенергії зріс на 40% до рекордних 894 ГВт·год [6].

** Енергетичне обмеження України визначається не формальним розміром енергосистеми, а обсягом потужності, яка реально доступна, диспетчеризується, може бути доставлена через мережу й підтримує безперервні виробничі навантаження. Україна зберігає значну встановлену генераційну базу, але саме розрив між формальною потужністю та фактичним виробництвом показує, чому для реіндустріалізації недостатньо рахувати лише активи на балансі.

Доступна диспетчеризована потужність скоротилася значно різкіше, ніж це видно з формальної встановленої бази. У перший рік повномасштабної війни втрати через окупацію, руйнування та пошкодження становили 19 ГВт. Після атак навесні 2024 року доступна потужність знизилася до 12 ГВт, а перед зимою 2024/2025 було відновлено близько 3 ГВт [1].

Пошкодження генерації охоплює теплову, гідро-, атомну та відновлювану генерацію. Теплова генерація втратила частину великих станцій і блоків, включно з Трипільською ТЕС потужністю 1,8 ГВт та атакованими станціями DTEK [2]. Гідроенергетика також увійшла до карти системного ризику, включно з ДніпроГЕС і Канівською ГЕС [2]. ВДЕ створюють окремий шар: до початку вторгнення сонячна й вітрова генерація швидко зростали, але частина цієї бази стала недоступною або ризиковою через окупацію [3].

** Після втрати частини доступної генерації енергетична проблема перейшла з площини фізичного пошкодження активів у площину системної адекватності. Для промисловості дефіцит означає непередбачуваність виробничого графіка, перенесення змін, витрати на резервне живлення, зростання собівартості та ризик невиконання контрактів.

IEA фіксує, що енергетична інфраструктура України залишається постійною ціллю атак, а ризик значних збоїв зростає за інтенсивніших ударів або холоднішої погоди [1]. Дефіцит потужності не є сталою величиною. Він змінюється залежно від температури, ремонтів, доступності палива, стану мережі, імпорту та нових атак.

Піковий дефіцит потрібно трактувати як систему взаємопов’язаних обмежень: фізична генерація, мережа, імпорт, обмеження споживання та промислова адаптація. Навіть коли підприємство має попит, персонал і обладнання, нестабільна електроенергія зменшує фактичну виробничу спроможність.

** Мережа стала самостійним промисловим обмеженням: електроенергію потрібно не лише виробити, а й передати через вузли, які залишаються ціллю атак, мають регіональні обмеження, потребують ремонту й визначають, чи може конкретний завод отримати стабільне живлення.

Атака 30 жовтня пошкодила підстанції, важливі для ядерної безпеки. Південноукраїнська та Хмельницька АЕС втратили доступ до однієї із зовнішніх ліній електропередач, а Рівненська АЕС зменшила потужність двох блоків [4]. Запорізька АЕС демонструє ще один рівень мережевої залежності: станція вийшла з 10-го блекауту після ремонту ЛЕП 750 кВ “Дніпровська”; від початку повномасштабного вторгнення українські енергетики відновлювали лінії живлення ЗАЕС 42 рази [5].

Для промислового сценарію 2030–2035 мережевий блок має бути окремим параметром. Якщо генерація відновлюється швидше, ніж передача й розподіл, промисловість усе одно стикається з обмеженням у точці підключення.

NTSO-E інтеграція, газова безпека та транскордонні обмеження** Після втрати частини генерації та пошкодження мереж зовнішній енергетичний контур став частиною промислової адекватності України. Йдеться про здатність країни працювати в європейському енергетичному просторі, використовувати транскордонні ліміти, проходити пікові періоди, підтримувати газові сховища й уникати повної ізоляції енергосистеми.

Після синхронізації з європейською енергосистемою імпорт електроенергії з Європи зріс на 94% — з 415 млн кВт·год до 935 млн кВт·год [2]. У січні 2026 року імпорт зріс на 40% до рекордних 894 ГВт·год [6]. Імпорт знижує ризик непокритого дефіциту, але прив’язує українську промислову адекватність до транскордонної спроможності, європейських цін і внутрішньої передачі.

Газовий контур додає другий рівень зовнішньої залежності. Україна припинила торгівлю природним газом із Росією та транзит російського газу з 1 січня 2025 року [2]. Атаки на газовидобуток і сховища підвищують потребу в імпорті з Угорщини, Словаччини та Польщі [2].

** Фінансовий контур енергетики став окремим обмеженням для промислового відновлення. Дефіцит генерації, імпорт, пошкодження мереж, газова вразливість і потреба в резервуванні переходять у тарифну систему через ринкові ціни, price caps, тарифи передачі й розподілу, борги балансуючого ринку, побутові тарифи та перехресне субсидіювання.

Регуляторний блок price caps показує, що короткострокові ринки електроенергії працюють у режимі активного державного налаштування. Джерело Укрінформ фіксує зміну НКРЕКП цінових обмежень на короткострокових ринках, а НКРЕКП публікує рішення щодо граничних цін на РДН, ВДР і балансуючому ринку [7], [8].

Перехресне субсидіювання створює квазіфіскальний канал перенесення частини соціальної вартості енергетики на бізнес. Формула A2-F01 залишається аналітичною: QFB_sector \= (T_industry − T_household) × E_sector. Для розрахунку потрібні підтверджені секторні дані споживання електроенергії.

** Енергетична криза переходить у промисловість через кілька каналів одночасно: ціну електроенергії й газу, стабільність постачання, ризик простоїв, якість напруги, потребу у власному резервуванні, складність планування змін і довшу окупність інвестицій. Тому промислову енергетичну експозицію не можна зводити до тарифу за кіловат-годину.

Найкраще задокументований приклад дає металургія. У джерелі щодо декарбонізації української сталі зафіксовано, що електроенергія для промисловості в Україні стала однією з найдорожчих у Європі. Для АМКР частка електроенергії у ціні реалізації продукції до війни становила 7%, а зараз зросла до 20% [10]. Після EAF-переходу частка електроенергії у ціні продукції може досягати 50% або більше [10].

Промислова політика має працювати не з одним середнім тарифом, а з матрицею енергетичної експозиції. Для металургії ключовими є ціна електроенергії, стабільність постачання і майбутня електрифікація. Для хімії — газ, електроенергія і доступ до енергоресурсів. Для машинобудування — безперервність електропостачання, якість мережі та вартість простоїв.

** Інерційний енергобаланс України до 2030–2035 років має будуватися як сценарний коридор, а не як прогноз автоматичного повернення до довоєнної системи. Початкова точка вже змінилася: у 2023 році Україна виробила 103 ТВт·год електроенергії проти 158 ТВт·год у 2021 році, хоча формальна встановлена потужність залишалася близько 60 ГВт [2].

Інерційний сценарій має враховувати доступну диспетчеризовану потужність, мережу, імпорт, нове будівництво генерації, промисловий попит на електроенергію та фінансову спроможність енергоринку. Заплановані атомні й вітрові проєкти мають входити як параметри зі строками, ризиком фінансування, мережевою інтеграцією, безпекою та регуляторними умовами [2].

Базова інерційна теза A2 така: без прискореного відновлення доступної диспетчеризованої потужності, мережевої спроможності, фінансової стабільності ринку та інтеграції нових промислових навантажень енергетика залишатиметься одним із головних обмежень реіндустріалізації.

** Енергетична стійкість для промисловості має формуватися на кількох рівнях одночасно: велика генерація, захищені мережеві вузли, децентралізоване постачання, накопичення енергії, цифрове керування навантаженням, енергоефективність підприємств і підготовка кадрів.

Децентралізована генерація з локальним резервуванням зменшує залежність від одного мережевого вузла та дає частковий захист від графіків відключень. ВДЕ та накопичувачі мають оцінюватися за фактично доступними активами, а не лише за довоєнною встановленою базою. Власна генерація й енергоефективність підприємств уже входять у промислову адаптацію: у ГМК зафіксовані інвестиції в енергоефективність і плани забезпечувати до половини потреб власною генерацією до 2030 року [12].

Технологічні рішення мають оцінюватися за впливом на доступну потужність, години простою, тарифну експозицію, потребу в імпорті, мережеву стійкість і здатність промисловості планувати виробництво.

** Енергетика має бути включена в реіндустріалізаційну політику як базове виробниче обмеження. Енергетичне планування має спиратися на доступну диспетчеризовану потужність, а не на формальну встановлену базу. Мережа має бути частиною промислової карти: для індустріальних парків, великих виробничих майданчиків і відновлення енергоємних галузей потрібна карта енергетичної доступності.

Імпорт і ENTSO-E інтеграція мають бути інструментом стійкості, але не заміною внутрішньої бази. Тарифна політика має оцінювати промислову експозицію секторно. Енергетична модернізація має бути пов’язана з інвестиційною політикою. Власна генерація й енергоефективність підприємств мають розглядатися як частина продуктивності.

Кожна політична рекомендація має мати власне місце в таблиці: яке обмеження вона знімає, хто її реалізує, який сектор отримує ефект, які дані потрібні для перевірки та який ризик залишається.

** Енергетика стала одним із базових обмежень реіндустріалізації України. Для сценарію 2030–2035 ключовим показником є не формальна встановлена потужність, а доступна, диспетчеризована, захищена й доставлена до промислового споживача енергія. Саме тому падіння доступної диспетчеризованої потужності після атак і часткове відновлення мають більшу сценарну вагу, ніж загальна встановлена база [1], [2].

Енергетична стійкість є мережевою проблемою так само, як генераційною. Імпорт і європейська інтеграція знижують ризик дефіциту, але не замінюють внутрішню стійку енергетичну базу. Тарифна й фінансова модель енергетики стала частиною промислової політики. Технологічні рішення мають оцінюватися за впливом на промислову безперервність.

Фінальний висновок A2: енергетика може стати платформою реіндустріалізації лише за умови одночасного відновлення фізичної потужності, мережевої спроможності, фінансової стійкості ринку та секторної політики для промисловості.

** Встановлена / паспортна потужність — номінальна потужність генеруючих активів за проєктом або паспортом обладнання. Доступна / ефективна потужність — потужність, яку реально можна використати з урахуванням пошкоджень, ремонтів, окупації, палива, мережевих обмежень і диспетчеризації. Диспетчеризована потужність — потужність, яку оператор системи може залучати для покриття навантаження з урахуванням технічного стану, графіка, мережі та режиму роботи. Піковий дефіцит — ситуація, коли доступної потужності, імпорту, мережевої спроможності й резерву недостатньо для покриття навантаження в критичні години. Адекватність енергосистеми — здатність системи стабільно покривати попит з урахуванням генерації, мережі, імпорту, резервів, погоди, атак і ремонтів. Промислова енергетична експозиція — сукупний вплив ціни, стабільності постачання, простоїв, резервування, газу, тарифів і мережевого ризику на сектор або підприємство. Повна енергетична собівартість — реальна вартість енергії для підприємства: тариф, газ, резервне паливо, власна генерація, накопичувачі, простої, стабілізація напруги та ризик відключень. Інерційний сценарій — сценарій, у якому поточні тенденції продовжуються без достатнього набору нових реформ або інтенсивних коригувальних заходів.

** [1] International Energy Agency. Ukraine’s energy security and the coming winter: A pre-winter assessment. IEA, 2025. URL: https://iea.blob.core.windows.net/assets/5e369893-eceb-438e-a952-5ed811b4e8c0/UkrainesEnergySecurityandtheComingWinterApre-winterassessment.pdf [2] U.S. Energy Information Administration. Country Analysis Brief: Ukraine. EIA, June 2025. URL: https://www.eia.gov/international/content/analysis/countries_short/Ukraine/Ukraine.pdf [3] UEEA / Energy Agency. Відновлювана енергетика України: щомісячний моніторинг, грудень 2021. URL: https://euea-energyagency.org/wp-content/uploads/2022/01/Vidnovlyuvana-energetyka-Ukrayiny_shhomisyachnyj-monitoryng_gruden_2021-1.pdf [4] Укрінформ. Russian shelling damages substations critical to Ukraine’s NPPs operation — IAEA. 31 October 2025. URL: https://www.ukrinform.net/rubric-economy/4053586-russian-shelling-damages-substations-critical-to-the-operation-of-ukraines-npp-iaea.html [5] Ukrainska Pravda. Zaporizhzhia Nuclear Power Plant comes out of month-long blackout. 23 October 2025. URL: https://www.pravda.com.ua/eng/news/2025/10/23/8004072/ [6] TSN. Броня для енергетики: скільки коштує побудувати захищену ТЕЦ з нуля. URL: https://tsn.ua/ukrayina/bronia-dlia-enerhetyky-skilky-koshtuye-pobuduvaty-zakhyshchenu-tets-z-nulia-3016310.html [7] Укрінформ. НКРЕКП змінила цінові обмеження на короткострокових ринках електроенергії. URL: https://www.ukrinform.ua/rubric-economy/4081279-nkrekp-zminila-cinovi-obmezenna-na-korotkostrokovih-rinkah-elektroenergii.html [8] National Energy and Utilities Regulatory Commission of Ukraine. Про граничні ціни на ринку “на добу наперед”, внутрішньодобовому ринку та балансуючому ринку. URL: https://www.nerc.gov.ua/acts/pro-granichni-cini-na-rinku-na-dobu-napered-vnutrishnodobovomu-rinku-ta-balansuyuchomu-rinku-6 [9] GMK Center. Electricity and gas prices in Ukraine for industrial consumers in 2025. GMK Center, 2026. URL: https://gmk.center/en/infographic/electricity-and-gas-prices-in-ukraine-for-industrial-consumers-in-2025/ [10] GMK Center. Decarbonization of Ukraine’s steel industry: the European way. URL: https://gmk.center/en/posts/decarbonization-of-ukraine-s-steel-industry-the-european-way [11] International Energy Agency. The Breakthrough Agenda Report 2025. IEA, 2025. URL: https://iea.blob.core.windows.net/assets/6f3b4ad7-b1aa-4791-b363-e4efe58cbb83/BreakthroughAgendaReport2025.pdf [12] GMK Center. Українська металургія: новий етап розвитку. GMK Center, 2025. URL: https://gmk.center/ua/posts/ukrainska-metalurgiya-novij-etap-rozvitku/ [13] Smolinska, Natalia; Ravok, Solomiia. Analysis of the State of the Metallurgical Industry of Ukraine in the Conditions of War. Herald of Khmelnytskyi National University. Economic Sciences, 2023. DOI: 10.31891/2307-5740-2023-316-2-38. URL: https://www.researchgate.net/publication/371059007_ANALYSIS_OF_THE_STATE_OF_THE_METALLURGICAL_INDUSTRY_OF_UKRAINE_IN_THE_CONDITIONS_OF_WAR [14] IREX Easy Business. Ukraine Sector Snapshot: Manufacturing. Labor Market Intelligence 2025. URL: https://www.irex.org/sites/default/files/node/resource/Ukraine%20Manufacturing%20Snapshot%20V3.pdf [15] Eurostat. Electricity price statistics. URL: https://ec.europa.eu/eurostat/statistics-explained/index.php?title=Electricity_price_statistics [16] GMK Center. Ukrainian electricity prices are on par with European ones. URL: https://gmk.center/en/infographic/ukrainian-electricity-prices-are-on-par-with-european-ones/ [17] Minfin. Тарифи на електроенергію. URL: https://index.minfin.com.ua/ua/tariff/electric/

**

Формальна встановлена потужність генерації | 60 ГВт | FACT | [2] Виробництво електроенергії | 158 ТВт·год | 2021 | FACT | [2] Виробництво електроенергії | 103 ТВт·год | 2023 | FACT | [2] Доступна диспетчеризована потужність до повномасштабної війни | 38 ГВт | FACT | [1] Втрати потужності у перший рік війни | 19 ГВт | FACT | [1] Доступна потужність після атак весни 2024 року | 12 ГВт | FACT | [1] Відновлена потужність перед зимою 2024/2025 | 3 ГВт | FACT | [1] Потужність Запорізької АЕС поза нормальним українським диспетчерським контуром | 5.7 ГВт | FACT | [2] Атомна генерація | 52 ТВт·год | FACT | [2] Вугільна генерація | 22 ТВт·год | FACT | [2]

A2-F01. Формула квазіфіскального навантаження QFB_sector \= (T_industry − T_household) × E_sector Calculation status: не виконано. Формула є аналітичним апаратом A2; окреме джерело для формули не призначено. Для розрахунку потрібні підтверджені секторні дані споживання електроенергії.

A2 Data GAP Register GAP-01 — full capacity reconciliation by technology and year. GAP-02 — outage / restriction series by region and consumer class. GAP-03 — grid-node vulnerability and repair status. GAP-04 — hourly/monthly import by country, price and limit. GAP-05 — full tariff, debt and QFB reconciliation. GAP-06 — sectoral energy exposure A1–A6. GAP-07 — full numeric 2030/2035 scenario. GAP-08 — technology CAPEX / MW / MWh / deployment time. GAP-09 — policy matrix with accountable actors and estimated effects.